Забути Можливо все це просто так, Хоч я б хотіла, щоб ніяк… Приходиш ти до мене в сні Не можу взнати: сплю, чи ні… Скажи мені, прошу, чому??? Бо я сама це не збагну… Чому ти знов і знову тут??? Неначе це якийсь хомут Я намагаюся, стараюсь Постійно мучу себе, … каюсь Не знаю як забути все А сон щораз тебе несе. Можливо краще не заснути Сидіти, думати, забути… Про дні і ночі, про життя, Поринути у небуття? Якби ж так просто…Неможливо… Та я надіюся на диво, Чіпляючись за соломинку… Хай прийде спокій на хвилинку! Час не лікує, це брехня! Живе підтвердження – це я… Я йти хотіла навпростець, Мабуть, прийшла, тепер – кінець. Нічим вже не зарадиш горю, Не знаю… Нащо це говорю? Треба змиритись. Доля хоче Щоб ти прийшов…Закрию очі.